А ви знали, що щітки склоочисника винайшла жінка?
У 1903 році Мері Андерсон з Алабами приїхала в Нью-Йорк взимку і побачила, як водій трамвая намагався зберегти хорошу видимість, попри крижаний дощ. Вона взяла олівець і швидко намалювала пристрій, що складається з важеля в салоні та ручки з гумовою планкою зовні.
Трохи пізніше було винайдено склоочисники, що працюють від вакууму, створюваного у впускному колекторі. Вони були страшенно незручними й примхливими.
У 1926 році Bosch поклала край цим неприємностям, представивши електричний механізм очищення скла для автомобіля марки Opel. Система виявилася надійною і простою. Електричний склоочисник швидко поширився і став стандартною опцією у всіх автомобілях.
В кінці 50-х років ХХ століття лобове скло набуває обтічної форми. Щітка ж до цього моменту являла собою пласку гумову смугу з важелем, прикріпленим посередині. Тож виникла проблема ефективності її використання на новому зігнутому склі. Своєчасним рішенням стала розроблена Bosch у 1958 році каркасна щітка з шарнірами, популярна й досі.
У 1959 році Bosch розширює виробництво та пропонує «омивач лобового скла» і систему склоочисників, що перекриваються. Клиноподібна секція в центрі скла зникла, збільшивши поле зору. Права і ліва щітки працювали поперемінно, щоб не стикатися одна з одною.
У 1986 році Bosch розробила щітки зі спойлером, завдяки якому потік повітря краще притискав склоочисник і мінімізував ризик його відриву від скла.
Потім з’явилися інтервальні перемикачі, задні двірники, датчики дощу та безліч інших інновацій.
У нове століття Bosch вступила з новим винаходом — безкаркасними щітками склоочисника Aerotwin. Вони рівномірно розподіляють тиск важеля уздовж всієї довжини щітки. Завдяки відсутності каркаса з точками притиску, в яких гумка зношується швидше, Aerotwin служить значно довше.
У Bosch і сьогодні продовжують працювати над вдосконаленням конструкції. Можливо, зовсім скоро нас чекає черговий прорив …
